У цьому параграфі ті самі властивості степеня, що й для натурального показника, застосовують до нульового й від’ємного показників. Наприклад, під час множення степенів з однаковою основою показники додають: 2−1 · 2−2 = 2−3, бо 1/2 · 1/4 = 1/8. Під час ділення показники віднімають, і від’ємний показник беруть у дужки. Без дужок легко загубити мінус: замість 5 − (−3) = 8 вийде 5 − 3 = 2.
Якщо незрозуміло, як помножити одночлени з від’ємними показниками, звести 8, 16 і 32 до однієї основи чи спростити вираз з показником n, почніть зі статті «Властивості степеня з цілим показником: як множити й ділити степені з від’ємними показниками». У ній 8 розв’язаних прикладів і розбір типових помилок.
На цій сторінці зібрано розв’язки вправ параграфа: подати добуток, частку чи степінь степеня у вигляді степеня, спростити добутки й частки одночленів, піднести до степеня добуток і дріб, обчислити вирази, звівши основи до однієї, записати вирази без від’ємних показників, спростити вирази з показником n і скоротити дроби.
Найчастіша помилка в цих вправах — показники перемножують замість того, щоб додати, і пишуть, що x3 · x−5 = x−15. Показники множать лише тоді, коли степінь підносять до степеня. Тут правильно x3 · x−5 = x−2.