Ти навчишся множити, ділити й підносити до степеня степені з від’ємними показниками. А ще ти навчишся обчислювати числові вирази, у яких основи різні, і спрощувати вирази з показником n.
Уже розв’язав вправи й шукаєш свою помилку? Почни з розділу «Де найчастіше помиляються».
Коротко про зміст
У 7 класі ти вивчив властивості степеня з натуральним показником, а в § 5 — як підносити до степеня дріб. У § 9 з’явилися нульовий і від’ємний показники. Усі п’ять властивостей правильні й для них.
Властивості степеня з цілим показником. Для будь-яких $a\ne0$, $b\ne0$ і будь-яких цілих m і n:
| $a^m\cdot a^n=a^{m+n}$ |
| $a^m:a^n=a^{m-n}$ |
| $(a^m)^n=a^{mn}$ |
| $(ab)^n=a^nb^n$ |
| $\left(\dfrac{a}{b}\right)^n=\dfrac{a^n}{b^n}$ |
Основи не можуть дорівнювати нулю, бо степінь з від’ємним показником — це дріб, у знаменнику якого стоїть степінь основи. А ділити на нуль не можна.
Чому властивості не змінилися? Замінимо степені дробами за означенням з § 9 і перемножимо їх:
$a^{-2}\cdot a^{-3}=\frac{1}{a^2}\cdot\frac{1}{a^3}=\frac{1}{a^5}=a^{-5}$.
Показник −5 і є сумою показників: −2 + (−3) = −5. Так само $a^5\cdot a^{-2}=\frac{a^5}{a^2}=a^3$, і знову 5 + (−2) = 3. Для будь-яких цілих показників міркують так само: заміняють степені дробами і користуються властивостями степеня з натуральним показником.
Як працювати зі степенями з від’ємними показниками
- Додаючи чи віднімаючи від’ємний показник, бери його в дужки. Віднімання від’ємного числа легко сплутати з відніманням додатного, а дужки не дадуть загубити знак.
- Підносячи до степеня добуток або дріб, піднось кожен множник, зокрема числовий коефіцієнт разом з його знаком. Властивість $(ab)^n=a^nb^n$ стосується всіх множників добутку.
- Якщо основи — різні числа, спробуй записати всі числа одного виразу степенями того самого числа. Наприклад, 8 = 2³ і 32 = 2⁵, а 25 = 5² і 125 = 5³. Показники додають і віднімають лише тоді, коли основи однакові.
- Від’ємні показники у відповіді можна лишити: у завданні «спрости» правильні обидва записи, $3n^{-2}$ і $\frac{3}{n^2}$. Коли умова вимагає вираз без степенів з від’ємними показниками, кожен такий множник з чисельника переносимо в знаменник, а зі знаменника — у чисельник. Знак його показника при цьому змінюємо, бо $a^{-n}=\frac{1}{a^n}$.
Множення, ділення і степінь степеня
Приклад 1. Подай частку у вигляді степеня
Подай у вигляді степеня частку $c^4:c^{-6}$.
Розв’язання.
Основи однакові, тому від показника діленого віднімаємо показник дільника:
$c^4:c^{-6}=c^{4-(-6)}=c^{4+6}=c^{10}$.
Від’ємне число −6 беремо в дужки. Віднімати −6 — те саме, що додавати 6, тому показник стає більшим, а не меншим.
Відповідь: $c^{10}$.
Чому показник зріс? Степінь $c^{-6}$ дорівнює $\frac{1}{c^6}$, а ділення на дріб можна замінити множенням на обернений дріб. Тому частка дорівнює $c^4\cdot c^6=c^{10}$.
Добуток і степінь степеня записують так само. Від’ємний показник теж беруть у дужки:
$x^4\cdot x^{-9}=x^{4+(-9)}=x^{-5}$;
$(x^{-3})^{-2}=x^{(-3)\cdot(-2)}=x^6$.
Якщо показники протилежні, виходить нульовий степінь, а він дорівнює 1:
$b^6\cdot b^{-6}=b^0=1$. Нульовий степінь виходить і в $(x^0)^{-5}$, але з іншої причини: показники множать, а 0 · (−5) = 0. Тому $(x^0)^{-5}=x^0=1$.
Ланцюжок дій з однією основою виконують по черзі зліва направо:
$a^7:a^3\cdot a^{-12}=a^{7-3+(-12)}=a^{-8}$.
Числовий вираз з однією основою спершу спрощують за властивостями. Після цього лишається один степінь, і його легко обчислити:
$\left(\frac{1}{4}\right)^{-5}\cdot\left(\frac{1}{4}\right)^4=\left(\frac{1}{4}\right)^{-1}=4$.
Тут −5 + 4 = −1, а дріб у степені −1 просто «перевертаємо».
Буває й обернене завдання: подати степінь у вигляді добутку двох степенів, один з яких дано. Наприклад, треба записати $a^{-10}$ у вигляді добутку, у якому один множник дорівнює $a^7$.
Шукаємо показник, який разом із 7 дає −10. Це −17, бо 7 + (−17) = −10. Отже, $a^{-10}=a^7\cdot a^{-17}$.
Добуток і частка одночленів
Приклад 2. Спрости добуток одночленів
Спрости вираз $\dfrac{2}{3}a^{-4}b^5\cdot\left(-1\dfrac{1}{2}a^6b^{-5}\right)$.
Розв’язання.
Окремо перемножимо коефіцієнти і окремо степені з однаковими основами.
| $\dfrac{2}{3}a^{-4}b^5\cdot\left(-1\dfrac{1}{2}a^6b^{-5}\right)$ |
| $=\dfrac{2}{3}\cdot\left(-\dfrac{3}{2}\right)\cdot a^{-4+6}\cdot b^{5+(-5)}$ |
| $=-1\cdot a^2\cdot b^0=-a^2$ |
- 1)Мішане число записуємо неправильним дробом:
$1\frac{1}{2}=\frac{3}{2}$. Множимо коефіцієнти: $\frac{2}{3}\cdot\left(-\frac{3}{2}\right)=-1$. - 2)Додаємо показники степенів з основою a: −4 + 6 = 2. Показники степенів з основою b протилежні, тому 5 + (−5) = 0 і $b^0=1$.
Відповідь: $-a^2$.
Частку одночленів знаходять так само: коефіцієнти ділять, а показники степенів з однаковими основами віднімають. Наприклад, $12x^3y^{-2}:(0{,}4x^{-1}y^{-5})=30x^4y^3$. Тут 12 : 0,4 = 30, 3 − (−1) = 4 і −2 − (−5) = 3.
Степінь добутку і дробу
Приклад 3. Подай степінь у вигляді добутку
Подай у вигляді добутку степінь $(-2a^{-3}b)^{-3}$.
Розв’язання.
До степеня −3 підносимо кожен множник: −2, $a^{-3}$ і b.
| $(-2a^{-3}b)^{-3}=(-2)^{-3}\cdot(a^{-3})^{-3}\cdot b^{-3}$ |
| $=-\dfrac{1}{8}a^9b^{-3}$ |
- 1)Обчислюємо степінь коефіцієнта:
$(-2)^{-3}=\frac{1}{(-2)^3}=\frac{1}{-8}=-\frac{1}{8}$. Мінус лишається, бо показник непарний. - 2)Степінь степеня: показники множимо, (−3) · (−3) = 9.
- 3)Множник b стоїть у першому степені, тому після піднесення до степеня −3 він дає $b^{-3}$.
Відповідь: $-\dfrac{1}{8}a^9b^{-3}$.
Завдання просило саме добуток, тому $b^{-3}$ у відповіді лишаємо. Дріб підносять до степеня так само, окремо чисельник і знаменник:
$\left(\frac{x^2}{3}\right)^{-2}=\frac{x^{-4}}{3^{-2}}=9x^{-4}$.
Тут $3^{-2}=\frac{1}{9}$, а ділення на $\frac{1}{9}$ — це множення на 9.
Приклад 4. Подай одночлен у вигляді степеня
Подай у вигляді степеня вираз $0{,}008m^{-6}n^9$.
Розв’язання.
Шукаємо показник, на який діляться всі показники степенів. Числа −6 і 9 діляться на 3. Якщо підходить кілька показників, беремо той, якого вимагає умова, наприклад «у вигляді куба».
Коефіцієнт теж має бути кубом деякого числа, і справді 0,2³ = 0,008.
| $0{,}008m^{-6}n^9=0{,}2^3\cdot(m^{-2})^3\cdot(n^3)^3$ |
| $=(0{,}2m^{-2}n^3)^3$ |
- 1)Ділимо кожен показник на 3: −6 : 3 = −2 і 9 : 3 = 3.
- 2)За властивістю степеня добутку справа наліво збираємо три куби в куб добутку.
Відповідь: $(0{,}2m^{-2}n^3)^3$.
Перевірити відповідь легко: піднеси її до куба, і має вийти початковий вираз. Якщо коефіцієнт — мішане число, спершу запиши його неправильним дробом. Наприклад, $5\frac{1}{16}=\frac{81}{16}=\left(\frac{3}{2}\right)^4$, бо 3⁴ = 81 і 2⁴ = 16.
Обчислення значень виразів
Приклад 5. Обчисли вираз з різними основами
Обчисли $\dfrac{8^{-2}\cdot4^5}{32^{-1}}$.
Розв’язання.
Числа 8, 4 і 32 є степенями двійки: 8 = 2³, 4 = 2² і 32 = 2⁵. Запишемо їх так і скористаємося властивостями.
| $\dfrac{8^{-2}\cdot4^5}{32^{-1}}=\dfrac{(2^3)^{-2}\cdot(2^2)^5}{(2^5)^{-1}}$ |
| $=\dfrac{2^{-6}\cdot2^{10}}{2^{-5}}=\dfrac{2^4}{2^{-5}}$ |
| $=2^{4-(-5)}=2^9=512$ |
- 1)Степінь степеня: показники множимо. Виходить $2^{-6}$, $2^{10}$ і $2^{-5}$.
- 2)У чисельнику додаємо показники: −6 + 10 = 4.
- 3)Ділимо: 4 − (−5) = 9. Нарешті обчислюємо 2⁹ = 512.
Відповідь: 512.
Так само 25 = 5² і 125 = 5³, а 36 = 6². Якщо основа від’ємна, спершу визнач знак степеня й запиши його перед степенем додатного числа. Наприклад,
$(-6)^{-13}=\frac{1}{(-6)^{13}}=-\frac{1}{6^{13}}=-\left(6^{-13}\right)$,
бо показник непарний, а $(-6)^{-12}=6^{-12}$, бо показник парний.
Вирази без від’ємних показників
Приклад 6. Запиши вираз без від’ємних показників
Подай у вигляді виразу, що не містить степенів з від’ємним показником, вираз $\left(\dfrac{2a^{-3}}{b^2}\right)^{-2}\cdot8a^{-7}b^{-3}$.
Розв’язання.
Спершу «перевернемо» дріб, бо він стоїть у від’ємному степені. Так можна, бо за означенням $\left(\frac{x}{y}\right)^{-2}=1:\left(\frac{x}{y}\right)^2=\left(\frac{y}{x}\right)^2$. Потім виконаємо дії і позбудемося від’ємних показників.
| $\left(\dfrac{2a^{-3}}{b^2}\right)^{-2}\cdot8a^{-7}b^{-3}$ |
| $=\left(\dfrac{b^2}{2a^{-3}}\right)^2\cdot8a^{-7}b^{-3}$ |
| $=\dfrac{b^4}{4a^{-6}}\cdot8a^{-7}b^{-3}$ |
| $=2a^{-1}b=\dfrac{2b}{a}$ |
- 1)Дріб у від’ємному степені замінюємо оберненим дробом, а показник −2 — числом 2.
- 2)Підносимо до квадрата чисельник і знаменник: $(b^2)^2=b^4$, $(2a^{-3})^2=4a^{-6}$.
- 3)Число 4 і степінь $a^{-6}$ стоять у знаменнику, тому на них ділимо. Коефіцієнти: 8 : 4 = 2. Показники степенів з основою a віднімаємо: −7 − (−6) = −1. Показники степенів з основою b додаємо: 4 + (−3) = 1.
- 4)Множник $a^{-1}$ переносимо в знаменник, і показник стає 1.
Відповідь: $\dfrac{2b}{a}$.
Показник зі змінною
Приклад 7. Спрости вираз з показником n
Спрости вираз $\dfrac{20^n}{2^{2n+1}\cdot5^{n-1}}$, де n — ціле число.
Розв’язання.
Основи 2 і 5 у знаменнику підказують, що 20 треба розкласти на множники: 20 = 2² · 5.
| $\dfrac{20^n}{2^{2n+1}\cdot5^{n-1}}=\dfrac{(2^2\cdot5)^n}{2^{2n+1}\cdot5^{n-1}}$ |
| $=\dfrac{2^{2n}\cdot5^n}{2^{2n+1}\cdot5^{n-1}}$ |
| $=2^{2n-(2n+1)}\cdot5^{n-(n-1)}$ |
| $=2^{-1}\cdot5^1=\dfrac{5}{2}=2{,}5$ |
- 1)Степінь добутку: $(2^2\cdot5)^n=2^{2n}\cdot5^n$.
- 2)Ділимо степені з однаковими основами. Показник дільника беремо в дужки, бо це многочлен:
2n − (2n + 1) = −1 і n − (n − 1) = 1. - 3)Обчислюємо: $2^{-1}\cdot5=\frac{5}{2}$.
Відповідь: 2,5.
Змінна n зникла, тому значення виразу однакове для будь-якого цілого n. Так само доводять, що значення виразу не залежить від n: спрощують його, доки змінні в показниках не зникнуть.
Приклад 8. Скороти дріб, винісши степінь за дужки
Скороти дріб $\dfrac{2^{n+3}+2^n}{18}$, де n — ціле число.
Розв’язання.
Обидва доданки чисельника мають множник $2^n$. Винесемо його за дужки.
| $\dfrac{2^{n+3}+2^n}{18}=\dfrac{2^n\cdot2^3+2^n}{18}$ |
| $=\dfrac{2^n(8+1)}{18}=\dfrac{9\cdot2^n}{18}$ |
| $=\dfrac{2^n}{2}=2^{n-1}$ |
- 1)Записуємо $2^{n+3}$ добутком $2^n\cdot2^3$: показники n і 3 разом дають n + 3.
- 2)Виносимо $2^n$ за дужки. У дужках лишається 2³ + 1 = 8 + 1 = 9.
- 3)Скорочуємо на 9. Потім записуємо 2 як $2^1$ і віднімаємо показники:
$\frac{2^n}{2^1}=2^{n-1}$.
Відповідь: $2^{n-1}$.
Буквені дроби скорочують так само. Іноді за дужки виносять степінь з від’ємним показником:
$\dfrac{x^6-x^9}{x^{-2}-x}=\dfrac{x^6(1-x^3)}{x^{-2}(1-x^3)}=x^8$.
У знаменнику $x^{-2}\cdot x^3=x$, тому в дужках стоїть той самий вираз 1 − x³. На нього скорочують лише тоді, коли він не дорівнює нулю, тобто за $x\ne1$.
Як перевірити себе
- Перевір правило на малих числах. Коли сумніваєшся, додавати показники чи множити, підстав основу 2. Наприклад, $2^{-1}\cdot2^{-2}=\frac{1}{2}\cdot\frac{1}{4}=\frac{1}{8}=2^{-3}$. Отже, показники додають, бо добуток показників дав би 2² = 4, а це зовсім інше число.
- Підстав число в умову і у відповідь. Якщо значення різні, у перетвореннях є помилка. Не бери 1 і −1, бо будь-який їхній степінь дорівнює 1 або −1, і помилку в показнику не видно. Нуль теж не годиться: основа степеня з від’ємним показником не може дорівнювати нулю. Наприклад, перевіримо $c^4:c^{-6}=c^{10}$ за c = 2:
$16:\frac{1}{64}=16\cdot64=1024$, і $2^{10}=1024$. - Перевір знак коефіцієнта. Від’ємний коефіцієнт у непарному степені дає від’ємне число, а в парному дає додатне. Тому, коли від’ємний коефіцієнт підносять до степеня, мінус зберігається за непарного показника, а за парного зникає.
Де найчастіше помиляються
1. Показники перемножили замість того, щоб додати
Завдання: подати у вигляді степеня добуток $x^3\cdot x^{-5}$.
Неправильно
| $x^3\cdot x^{-5}={\color{#a72727}{x^{-15}}}$ |
Правильно
| $x^3\cdot x^{-5}=x^{3+(-5)}={\color{#176b3a}{x^{-2}}}$ |
Що сталося: правило степеня степеня застосували до добутку. Показники множать лише тоді, коли степінь підносять до степеня, як у $(x^3)^{-5}$.
Як помітити: подивись, чи є дужки навколо степеня. Якщо дужок немає і степені стоять поруч як множники, показники додають.
2. Від’ємний показник відняли без дужок
Завдання: подати у вигляді степеня частку $m^5:m^{-3}$.
Неправильно
| $m^5:m^{-3}={\color{#a72727}{m^2}}$ |
Правильно
| $m^5:m^{-3}=m^{5-(-3)}={\color{#176b3a}{m^8}}$ |
Що сталося: замість 5 − (−3) порахували 5 − 3. Мінус показника загубився, бо його не взяли в дужки.
Як помітити: ділення на степінь з від’ємним показником — це множення на степінь з додатним показником. Тому показник частки має бути більшим за показник діленого.
3. Коефіцієнт не піднесли до степеня
Завдання: подати у вигляді добутку степінь $(-3a^{-2}b)^{-2}$.
Неправильно
| $(-3a^{-2}b)^{-2}={\color{#a72727}{-3}}a^4b^{-2}$ |
Правильно
| $(-3a^{-2}b)^{-2}=(-3)^{-2}a^4b^{-2}$ |
| $={\color{#176b3a}{\dfrac{1}{9}}}a^4b^{-2}$ |
Що сталося: до степеня піднесли лише букви, а коефіцієнт −3 переписали без змін. Але −3 теж є множником добутку в дужках, тому $(-3)^{-2}=\frac{1}{(-3)^2}=\frac{1}{9}$.
Як помітити: перевір, чи кожен множник з дужок отримав свій показник, зокрема число. Знак теж перевір: показник −2 парний, тому мінус зникає.
4. Нульовий степінь прирівняли до нуля
Завдання: подати у вигляді степеня добуток $b^6\cdot b^{-6}$.
Неправильно
| $b^6\cdot b^{-6}={\color{#a72727}{0}}$ |
Правильно
| $b^6\cdot b^{-6}=b^0={\color{#176b3a}{1}}$ |
Що сталося: сума показників дорівнює нулю, і нуль переписали у відповідь. Але $b^0=1$, бо $b^{-6}=\frac{1}{b^6}$, а $b^6\cdot\frac{1}{b^6}=1$.
Як помітити: добуток відмінних від нуля множників не може дорівнювати нулю. Якщо вийшов нуль, перевір нульовий степінь.
Спробуй сам
- Подай у вигляді степеня вираз $y^{-4}\cdot y^{-3}:y^{-9}$.
- Подай $a^{-8}$ у вигляді добутку двох степенів з основою a, якщо один множник дорівнює $a^5$.
- Обчисли $\left(\frac{1}{3}\right)^{-7}\cdot\left(\frac{1}{3}\right)^5$.
- Спрости вираз $0{,}6m^{-3}n^4\cdot5m^5n^{-6}$.
- Спрости вираз $1{,}8p^2q^{-3}:(0{,}6p^{-1}q^{-5})$.
- Подай у вигляді добутку степінь $(-5x^2y^{-1})^{-2}$.
- Подай у вигляді куба вираз $-27a^{-6}b^9$.
- Обчисли $\dfrac{9^{-3}\cdot27^2}{3^{-4}}$.
- Подай без степенів з від’ємним показником вираз $\left(\frac{x^{-2}}{3y}\right)^{-3}\cdot x^{-9}$.
- Спрости вираз $\dfrac{15^n}{3^{n+1}\cdot5^{n-2}}$, де n — ціле число.
- Скороти дріб $\dfrac{3^{n+1}-3^{n-1}}{24}$, де n — ціле число.
Перевірити відповіді
- $y^2$.
- $a^5\cdot a^{-13}$.
- 9.
- $3m^2n^{-2}=\frac{3m^2}{n^2}$.
- $3p^3q^2$.
- $\frac{1}{25}x^{-4}y^2$.
- $(-3a^{-2}b^3)^3$.
- 81.
- $\frac{27y^3}{x^3}$.
- $\frac{25}{3}$.
- $3^{n-2}$.
Повний розв’язок завдання 9
| $\left(\dfrac{x^{-2}}{3y}\right)^{-3}\cdot x^{-9}=\left(\dfrac{3y}{x^{-2}}\right)^3\cdot x^{-9}$ |
| $=\dfrac{27y^3}{x^{-6}}\cdot x^{-9}=27y^3x^{-3}$ |
| $=\dfrac{27y^3}{x^3}$ |
Дріб у від’ємному степені «перевернули» і піднесли до куба: 3³ = 27, $(x^{-2})^3=x^{-6}$. Ділення на $x^{-6}$ замінили множенням на $x^6$, тому показники степенів з основою x додали: 6 + (−9) = −3. Нарешті множник $x^{-3}$ перенесли в знаменник.
Повний розв’язок завдання 11
| $\dfrac{3^{n+1}-3^{n-1}}{24}=\dfrac{3^{n-1}(3^2-1)}{24}$ |
| $=\dfrac{8\cdot3^{n-1}}{24}=\dfrac{3^{n-1}}{3}=3^{n-2}$ |
За дужки винесли степінь з меншим показником $3^{n-1}$. Тоді $3^{n+1}=3^{n-1}\cdot3^2$, бо (n − 1) + 2 = n + 1. У дужках лишилося 9 − 1 = 8, і дріб скоротили на 8.
Якщо твоя відповідь не збіглася, подивись розділ «Де найчастіше помиляються». Найчастіше причина в показниках: їх перемножили замість додати або загубили мінус під час віднімання.
Для батьків
Попросіть дитину перевірити правило на малих числах: обчислити $2^{-1}\cdot2^{-2}$ через дроби і порівняти з $2^{-3}$. Так вона сама переконається, що показники додають навіть тоді, коли вони від’ємні.
Запитайте, чим відрізняються $x^3\cdot x^{-5}$ і $(x^3)^{-5}$. У першому випадку показники додають, а в другому множать, бо там степінь підносять до степеня.
Якщо дитина плутається зі знаками, попросіть її брати кожен від’ємний показник у дужки. Тоді віднімання від’ємного числа видно одразу, і знак не губиться.
