Ти навчишся обчислювати степені з нульовим і від’ємним показником. В основі може стояти ціле число, звичайний чи десятковий дріб або мішане число. А ще ти навчишся записувати вирази так, щоб у них не лишилося від’ємних показників.
Уже розв’язав вправи й шукаєш, де розійшлася відповідь? Почни з розділу «Де найчастіше помиляються».
Коротко про зміст
З 7 класу ти знаєш степінь із натуральним показником: $a^n$ — це добуток $n$ множників, кожен з яких дорівнює $a$. Наприклад, 5³ = 5 · 5 · 5 = 125. Тепер показник може бути нулем або від’ємним числом.
Подивимося на драбинку степенів числа 5. Для 5³, 5² і 5¹ видно з добутку, що кожен наступний рядок у 5 разів менший за попередній: множників 5 стає на один менше.
Нижче драбинку продовжують за тим самим правилом, ділячи на 5. Саме так означають 5⁰ і степені з від’ємним показником.
| $5^3=125$ | |
| $5^2=25$ | 125 : 5 = 25 |
| $5^1=5$ | 25 : 5 = 5 |
| $5^0=1$ | 5 : 5 = 1 |
| $5^{-1}=\dfrac{1}{5}$ | 1 : 5 |
| $5^{-2}=\dfrac{1}{25}=\dfrac{1}{5^2}$ | $\dfrac{1}{5}:5$ |
Усі числа драбинки додатні: ми весь час ділимо додатне число на 5. Тому $5^{-2}$ дорівнює $\frac{1}{25}$, а не −25 і не $-\frac{1}{25}$.
Мінус у показнику означає, що степінь з протилежним показником стоїть у знаменнику дробу з чисельником 1. Від’ємним результат від цього не стає.
Нульовий степінь відмінного від нуля числа дорівнює одиниці: $a^0=1$, де $a\ne0$.
Степінь із цілим від’ємним показником. Якщо $a\ne0$ і n — натуральне число, то $a^{-n}=\dfrac{1}{a^n}$.
Основа не може дорівнювати нулю, бо, щоб спуститися драбинкою, ми ділимо на основу, а на нуль ділити не можна. Натуральний, нульовий і цілий від’ємний показники разом називають цілими, звідси й назва параграфа.
Якщо в основі стоїть дріб $\frac{a}{b}$, де $a\ne0$ і $b\ne0$, означення дає зручне правило. Щоб піднести дріб до степеня, до цього степеня підносять окремо чисельник і знаменник (§ 5). Ділення 1 на дріб замінюють множенням на обернений дріб:
| $\left(\dfrac{a}{b}\right)^{-n}=\dfrac{1}{\left(\frac{a}{b}\right)^n}=1:\dfrac{a^n}{b^n}$ |
| $=1\cdot\dfrac{b^n}{a^n}=\left(\dfrac{b}{a}\right)^n$ |
Отже, щоб піднести дріб до від’ємного степеня, його «перевертають», тобто замінюють оберненим дробом, а показник беруть з протилежним знаком.
Як обчислити степінь із від’ємним показником
- Якщо в основі стоїть десятковий дріб, запиши його звичайним дробом. Мішане число запиши неправильним дробом. Правило «перевертання» записано для дробу $\frac{a}{b}$, тому основа має бути саме такою.
- Заміни основу оберненим дробом, а показник заміни протилежним числом. Ціле число a вважай дробом $\frac{a}{1}$, тоді обернений до нього дріб дорівнює $\frac{1}{a}$.
- Піднеси дріб до натурального степеня. Якщо основа від’ємна, а показник непарний, результат буде від’ємним, бо непарна кількість від’ємних множників дає від’ємний добуток.
- Якщо у виразі кілька дій, спершу обчисли всі степені, потім множення й ділення, а тоді додавання й віднімання. Такий порядок дій ти знаєш з молодших класів.
Степінь з від’ємним показником як дріб
Приклад 1. Заміни степінь дробом
Заміни дробом степінь $(x+3)^{-5}$.
Розв’язання. За означенням записуємо степінь дробом. У знаменнику стоїть та сама основа, а показник беремо з протилежним знаком, тобто 5 замість −5:
$(x+3)^{-5}=\dfrac{1}{(x+3)^5}$.
Основа тут — увесь двочлен x + 3, тому в знаменнику він стоїть у дужках. Без дужок запис $x+3^5$ означав би, що до степеня підносять лише число 3.
Відповідь: $\dfrac{1}{(x+3)^5}$.
Так само $y^{-1}=\frac{1}{y^1}=\frac{1}{y}$. Дріб, у чисельнику якого 1, можна записати й навпаки, степенем з від’ємним показником. Для цього показник беруть з протилежним знаком:
$\frac{1}{(m-2)^4}=(m-2)^{-4}$ і $\frac{1}{6^8}=6^{-8}$.
Щоб подати число степенем із заданою основою, спершу запиши його дробом, у знаменнику якого стоїть степінь цієї основи. Наприклад, $\frac{1}{16}=\frac{1}{2^4}=2^{-4}$ і $0{,}01=\frac{1}{100}=\frac{1}{10^2}=10^{-2}$. Число 1 — це нульовий степінь будь-якої основи: $1=2^0=10^0$.
Обчислення степенів
Приклад 2. Обчисли степінь від’ємного числа
Обчисли $(-2)^{-3}$.
Розв’язання.
$\displaystyle (-2)^{-3}=\frac{1}{(-2)^3}=\frac{1}{-8}=-\frac{1}{8}$
- 1)За означенням записуємо дріб, у знаменнику якого $(-2)^3$. Основу −2 беремо в дужки цілком, разом із мінусом.
- 2)Обчислюємо знаменник: (−2) · (−2) · (−2) = −8. Від’ємних множників три, тобто непарна кількість, тому добуток від’ємний.
- 3)Дріб з від’ємним знаменником записуємо з мінусом перед дробом:
$\frac{1}{-8}=-\frac{1}{8}$.
Відповідь: $-\dfrac{1}{8}$.
Нульовий степінь будь-якого числа, крім нуля, дорівнює 1, навіть від’ємного числа: $(-7)^0=1$. Якщо мінус стоїть перед степенем без дужок, як у $-2^{-2}$, до степеня підносять лише число 2. Мінус дописують до результату, тому відповіді з дужками й без дужок різні:
$-2^{-2}=-\frac{1}{4}$, а $(-2)^{-2}=\frac{1}{4}$.
Приклад 3. Обчисли степінь мішаного числа
Обчисли $\left(1\frac{2}{3}\right)^{-2}$.
Розв’язання.
| $\left(1\dfrac{2}{3}\right)^{-2}=\left(\dfrac{5}{3}\right)^{-2}$ |
| $=\left(\dfrac{3}{5}\right)^{2}=\dfrac{9}{25}$ |
- 1)Записуємо мішане число неправильним дробом:
1 · 3 + 2 = 5, тому $1\frac{2}{3}=\frac{5}{3}$. - 2)«Перевертаємо» дріб і змінюємо знак показника:
$\left(\frac{5}{3}\right)^{-2}=\left(\frac{3}{5}\right)^{2}$. - 3)Підносимо до квадрата чисельник і знаменник:
3² = 9 і 5² = 25.
Відповідь: $\dfrac{9}{25}$.
Якщо дріб від’ємний, мінус лишається в основі. Знак результату визначає те саме правило: від’ємна основа з непарним показником дає від’ємне число. Наприклад, $\left(-\frac{2}{5}\right)^{-1}=\left(-\frac{5}{2}\right)^{1}=-\frac{5}{2}$.
Приклад 4. Обчисли значення виразу з кількома діями
Обчисли $18\cdot(-3)^{-2}+0{,}4^{-1}$.
Розв’язання. Спершу обчислимо обидва степені, потім множення, а тоді додавання.
| $18\cdot(-3)^{-2}+0{,}4^{-1}$ |
| $=18\cdot\dfrac{1}{9}+\left(\dfrac{2}{5}\right)^{-1}$ |
| $=2+\dfrac{5}{2}=2+2{,}5=4{,}5$ |
- 1)Показник −2 ділиться на 2, тобто він парний. Отже, результат додатний:
$(-3)^{-2}=\frac{1}{(-3)^2}=\frac{1}{9}$. - 2)Десятковий дріб записуємо звичайним і скорочуємо:
$0{,}4=\frac{4}{10}=\frac{2}{5}$. «Перевертаємо» його: $\left(\frac{2}{5}\right)^{-1}=\frac{5}{2}$. - 3)Множимо 18 на $\frac{1}{9}$ і отримуємо 2. Потім додаємо 2,5, і виходить 4,5.
Відповідь: 4,5.
Якщо помножити 18 на −3 ще до того, як обчислено степінь, вийде зовсім інше число. Степінь стосується лише свого множника −3, тому його обчислюють першим.
Як визначити знак степеня, не обчислюючи його
У вправах «порівняй з нулем» степінь не обчислюють. Його знак залежить лише від знака основи й від того, парний показник чи непарний. Якщо основа додатна, степінь додатний за будь-якого цілого показника.
Якщо основа від’ємна, степінь додатний за парного показника і від’ємний за непарного показника. Наприклад, $(-1{,}7)^{-9}=\frac{1}{(-1{,}7)^9}$, а в знаменнику дев’ять від’ємних множників, тобто непарна кількість. Тому знаменник від’ємний, і $(-1{,}7)^{-9}\lt 0$.
Натомість $(-1{,}7)^{-10}\gt 0$, бо від’ємних множників у знаменнику десять.
Якщо перед степенем стоїть мінус, спершу визнач знак самого степеня, а потім зміни його на протилежний. Так, $-5^{-2}\lt 0$, хоча основа 5 додатна.
Вирази без від’ємних показників
Кожен множник з від’ємним показником можна замінити дробом. Тоді він переходить в інший «поверх» дробу: з чисельника в знаменник або навпаки. Решта множників лишається на своєму місці.
Приклад 5. Запиши дріб без від’ємних показників
Подай вираз $\dfrac{4a^{-2}b}{c^{-3}}$ у вигляді дробу, що не містить степенів з від’ємним показником.
Розв’язання. Риска дробу означає ділення, тож запишемо вираз діями.
| $\dfrac{4a^{-2}b}{c^{-3}}=4\cdot\dfrac{1}{a^2}\cdot b:\dfrac{1}{c^3}$ |
| $=\dfrac{4b}{a^2}\cdot c^3=\dfrac{4bc^3}{a^2}$ |
- 1)Замінюємо дробами обидва степені: $a^{-2}=\frac{1}{a^2}$ і $c^{-3}=\frac{1}{c^3}$. Коефіцієнт 4 і множник b від’ємних показників не мають, тому їх не чіпаємо.
- 2)Ділення на $\frac{1}{c^3}$ замінюємо множенням на обернений дріб, тобто на $c^3$. Тому $c^3$ опиняється в чисельнику.
Відповідь: $\dfrac{4bc^3}{a^2}$.
Від’ємний показник стосується лише того множника, біля якого стоїть. Тому $5x^{-2}=\frac{5}{x^2}$. Коли ж увесь добуток узято в дужки, у знаменник іде і число:
$(5x)^{-2}=\frac{1}{(5x)^2}=\frac{1}{25x^2}$.
Буває й обернене завдання: подати дріб у вигляді добутку зі степенем з від’ємним показником. Тоді множник зі знаменника переходить у чисельник, а знак показника змінюється:
$\frac{7x^3}{y}=7x^3y^{-1}$ і $\frac{2}{(a-b)^2}=2(a-b)^{-2}$.
Приклад 6. Подай вираз у вигляді дробу
Подай вираз $(a^{-2}-9):(a^{-1}+3)$ у вигляді дробу.
Розв’язання. Замінимо кожен степінь дробом і виконаємо дії з дробами.
| $(a^{-2}-9):(a^{-1}+3)$ |
| $=\left(\dfrac{1}{a^2}-9\right):\left(\dfrac{1}{a}+3\right)$ |
| $=\dfrac{1-9a^2}{a^2}:\dfrac{1+3a}{a}$ |
| $=\dfrac{(1-3a)(1+3a)\cdot a}{a^2\cdot(1+3a)}$ |
| $=\dfrac{1-3a}{a}$ |
- 1)У першій дужці число 9 зводимо до знаменника $a^2$: $9=\frac{9a^2}{a^2}$. Тому в чисельнику від 1 віднімаємо $9a^2$. Виходить $\frac{1-9a^2}{a^2}$. У другій дужці так само виходить $\frac{1+3a}{a}$.
- 2)Ділення замінюємо множенням на обернений дріб $\frac{a}{1+3a}$. Вираз $1-9a^2$ розкладаємо за формулою різниці квадратів, бо $9a^2=(3a)^2$:
$1-9a^2=(1-3a)(1+3a)$. - 3)Скорочуємо на 1 + 3a і на a. Від $a^2$ у знаменнику лишається a.
Відповідь: $\dfrac{1-3a}{a}$.
Простішу суму зі степенями перетворюють так само, лише без ділення:
$a^{-1}+b^{-2}=\frac{1}{a}+\frac{1}{b^2}=\frac{b^2+a}{ab^2}$.
«Багатоповерхові» вирази
У деяких вправах степінь з від’ємним показником стоїть усередині іншого такого степеня. Тоді обчислюють зсередини назовні: спершу найглибші дужки, потім ті, що їх охоплюють.
Приклад 7. Обчисли вираз, рухаючись зсередини
Обчисли $\left(2-\left(1+2^{-1}\right)^{-1}\right)^{-1}$.
Розв’язання. Обчислимо вираз по діях, починаючи з внутрішніх дужок.
| 1) | $1+2^{-1}=1+\dfrac{1}{2}=\dfrac{3}{2}$ |
| 2) | $\left(\dfrac{3}{2}\right)^{-1}=\dfrac{2}{3}$ |
| 3) | $2-\dfrac{2}{3}=\dfrac{4}{3}$ |
| 4) | $\left(\dfrac{4}{3}\right)^{-1}=\dfrac{3}{4}$ |
У діях 2 і 4 показник дорівнює −1, тому дріб лише «перевертаємо». Підносити до степеня після цього вже не треба, бо будь-яке число в першому степені дорівнює самому собі.
Відповідь: $\dfrac{3}{4}$.
Як перевірити себе
- Перевір знак. Від’ємний показник не робить число від’ємним. Сам степінь буває від’ємним лише тоді, коли від’ємна основа має непарний показник. Мінус перед степенем змінює знак уже знайденого степеня, як у $-5^{-2}=-\frac{1}{25}$. Тому якщо від’ємний степінь стоїть після мінуса, результат додатний.
- Помнож свою відповідь на степінь з тією самою основою і протилежним показником. Має вийти 1, бо $a^{-n}=\frac{1}{a^n}$, тобто ці два числа взаємно обернені. Наприклад, для $2^{-3}$ отримали $\frac{1}{8}$. Множимо на 2³ = 8 і отримуємо $\frac{1}{8}\cdot8=1$, отже, відповідь правильна.
- Підстав те саме число в початковий вираз і у відповідь. Якщо значення різні, у перетвореннях є помилка. Не бери 1: усі степені одиниці дорівнюють 1, тож помилку в показнику не видно. Нуль теж не годиться, бо основа степеня з від’ємним показником не може дорівнювати нулю. Перевіримо вираз $(a^{-2}-9):(a^{-1}+3)$ і відповідь $\frac{1-3a}{a}$ за a = 2. Початковий вираз дорівнює
$\left(\frac{1}{4}-9\right):\left(\frac{1}{2}+3\right)=-\frac{35}{4}:\frac{7}{2}=-\frac{5}{2}$.
Відповідь дає те саме: $\frac{1-6}{2}=-\frac{5}{2}$.
Де найчастіше помиляються
1. Від’ємний показник зробили знаком числа
Завдання: обчислити $5^{-2}$.
Неправильно
| $5^{-2}={\color{#a72727}{-25}}$ |
Правильно
| $5^{-2}=\dfrac{1}{5^2}={\color{#176b3a}{\dfrac{1}{25}}}$ |
Що сталося: мінус перенесли з показника на результат. Але від’ємний показник означає лише, що степінь стоїть у знаменнику дробу з чисельником 1. Відповідь $-\frac{1}{25}$ теж хибна з тієї самої причини.
Як помітити: якщо основа додатна і перед степенем немає мінуса, а відповідь вийшла від’ємною, помилка напевно є.
2. Мінус перед степенем піднесли до степеня
Завдання: обчислити $-3^{-2}$.
Неправильно
| $-3^{-2}=\dfrac{1}{{\color{#a72727}{(-3)^2}}}=\dfrac{1}{9}$ |
Правильно
| $-3^{-2}={\color{#176b3a}{-}}\dfrac{1}{3^2}=-\dfrac{1}{9}$ |
Що сталося: основою степеня тут є лише 3, бо дужок немає. Мінус стоїть перед усім степенем, тому його дописують до готового результату.
Як помітити: подивись, чи стоїть мінус у дужках разом з основою. Якщо дужок немає, мінус до степеня не підносять.
3. Разом зі степенем перенесли в знаменник і коефіцієнт
Завдання: подати $3a^{-2}$ у вигляді дробу без від’ємних показників.
Неправильно
| $3a^{-2}=\dfrac{1}{{\color{#a72727}{3}}a^2}$ |
Правильно
| $3a^{-2}=3\cdot\dfrac{1}{a^2}=\dfrac{{\color{#176b3a}{3}}}{a^2}$ |
Що сталося: показник −2 стосується лише a, а коефіцієнт 3 стоїть окремим множником. Тому 3 лишається в чисельнику.
Як помітити: підстав a = 1. Тоді $3a^{-2}=3\cdot1=3$, а хибна відповідь дає $\frac{1}{3}$.
4. Суму степенів замінили степенем суми
Завдання: подати $a^{-1}+b^{-1}$ у вигляді дробу.
Неправильно
| $a^{-1}+b^{-1}={\color{#a72727}{(a+b)^{-1}}}=\dfrac{1}{a+b}$ |
Правильно
| $a^{-1}+b^{-1}=\dfrac{1}{a}+\dfrac{1}{b}$ |
| $={\color{#176b3a}{\dfrac{b+a}{ab}}}$ |
Що сталося: кожен доданок має свій степінь, тому його замінюють дробом окремо. Потім дроби додають за спільним знаменником ab.
Як помітити: підстав a = 2 і b = 2. Сума $\frac{1}{2}+\frac{1}{2}$ дорівнює 1, а хибний вираз $\frac{1}{2+2}$ дає $\frac{1}{4}$.
Спробуй сам
- Заміни дробом степінь $(2y)^{-3}$.
- Запиши у вигляді степеня дріб $\frac{1}{(a+b)^6}$.
- Обчисли $(-5)^{-2}$.
- Обчисли $\left(-2\frac{1}{2}\right)^{-1}$.
- Обчисли $1{,}2^{-2}$.
- Подай числа 0,001 і 1 у вигляді степеня з основою 10.
- Обчисли $12\cdot2^{-2}-(-6)^0$.
- Порівняй з нулем вираз $-(-2{,}3)^{-5}$.
- Подай вираз $\frac{2x^{-3}}{y^{-1}z}$ у вигляді дробу без від’ємних показників.
- Подай вираз $(a^{-1}+b^{-1}):(a+b)$ у вигляді дробу.
- Обчисли $\left(1+\left(3-2^{-1}\right)^{-1}\right)^{-1}$.
Перевірити відповіді
- $\frac{1}{8y^3}$.
- $(a+b)^{-6}$.
- $\frac{1}{25}$.
- $-\frac{2}{5}$.
- $\frac{25}{36}$.
- $0{,}001=10^{-3}$, $1=10^0$.
- 2.
- Вираз більший за нуль.
- $\frac{2y}{x^3z}$.
- $\frac{1}{ab}$.
- $\frac{5}{7}$.
Повний розв’язок завдання 10
| $(a^{-1}+b^{-1}):(a+b)$ |
| $=\left(\dfrac{1}{a}+\dfrac{1}{b}\right):(a+b)$ |
| $=\dfrac{b+a}{ab}\cdot\dfrac{1}{a+b}=\dfrac{1}{ab}$ |
Ділення на a + b замінили множенням на обернений дріб $\frac{1}{a+b}$. Вирази b + a і a + b рівні, тому дріб скорочується на них, і в чисельнику лишається 1.
Повний розв’язок завдання 11
| 1) | $3-2^{-1}=3-\dfrac{1}{2}=\dfrac{5}{2}$ |
| 2) | $\left(\dfrac{5}{2}\right)^{-1}=\dfrac{2}{5}$ |
| 3) | $1+\dfrac{2}{5}=\dfrac{7}{5}$ |
| 4) | $\left(\dfrac{7}{5}\right)^{-1}=\dfrac{5}{7}$ |
Обчислювали зсередини: спершу найглибші дужки, потім ті, що їх охоплюють. Показник −1 щоразу лише «перевертає» дріб.
Якщо твоя відповідь не збіглася, подивись розділ «Де найчастіше помиляються». Найчастіше причина в знаку: від’ємний показник сприйняли як від’ємне число або загубили мінус від’ємної основи.
Для батьків
Попросіть дитину записати драбинку степенів двійки від 2³ до 2⁻³, щоразу ділячи на 2. Так вона сама побачить, що 2⁰ = 1, а степені з від’ємним показником є додатними дробами.
Запитайте, чим відрізняються записи −2⁻² і (−2)⁻². Дитина має пояснити, що в першому до степеня підносять лише 2, а мінус дописують потім, тому відповіді різні.
Якщо в основі мішане число, попросіть спершу записати його неправильним дробом. Мішане число — це сума цілої частини й дробу. Якщо «перевернути» лише дробову частину, відповідь вийде хибною.
