Ти навчишся за записом подібності знаходити відповідні кути й сторони двох трикутників і складати з них правильні відношення. Ще ти знайдеш невідомі кути й сторони подібних трикутників, зокрема за відношенням сторін і за відношенням периметрів.
Уже розв'язав вправи й шукаєш свою помилку? Почни з розділу «Де найчастіше помиляються».
Що таке подібні трикутники
Фотографія і її збільшена копія мають однакову форму, але різні розміри. У геометрії фігури однакової форми називають подібними. Наприклад, подібні між собою всі квадрати і всі круги.
Два трикутники називають подібними, якщо їхні кути відповідно рівні і сторони одного трикутника пропорційні відповідним сторонам іншого.
Рівні кути позначено однаковою кількістю дужок. Кожна сторона трикутника ABC удвічі довша за відповідну сторону трикутника A₁B₁C₁.
На кресленні ∠A = ∠A₁, ∠B = ∠B₁ і ∠C = ∠C₁. Відповідні сторони лежать між рівними кутами: AB відповідає A₁B₁, BC відповідає B₁C₁, AC відповідає A₁C₁.
Відношення відповідних сторін рівні:
$\frac{AB}{A_1B_1}=\frac{4}{2}=2$, $\frac{BC}{B_1C_1}=\frac{6}{3}=2$, $\frac{AC}{A_1C_1}=\frac{8}{4}=2$.
Отже, ці трикутники подібні. Записують це так: △ABC ∽ △A₁B₁C₁. Знак «∽» читають «подібний».
Коефіцієнт подібності
Число k, якому дорівнює кожне з цих відношень, називають коефіцієнтом подібності трикутника ABC до трикутника A₁B₁C₁:
$\frac{AB}{A_1B_1}=\frac{BC}{B_1C_1}=\frac{AC}{A_1C_1}=k$.
Його ще називають коефіцієнтом подібності трикутників ABC і A₁B₁C₁. На кресленні вище k = 2.
Кожна сторона першого трикутника дорівнює відповідній стороні другого, помноженій на k. Тому, якщо k більше за 1, перший трикутник більший за другий. Якщо ж k менше від 1, перший трикутник менший.
Порядок трикутників у назві коефіцієнта важливий. Коефіцієнт подібності трикутника A₁B₁C₁ до трикутника ABC дорівнює $\frac{A_1B_1}{AB}=\frac{2}{4}=\frac{1}{2}$. Тут сторону малого трикутника ділять на сторону великого.
Сторони двох подібних трикутників відносяться як ті самі числа
Якщо △ABC ∽ △A₁B₁C₁, то AB : BC : AC = A₁B₁ : B₁C₁ : A₁C₁. На кресленні вище 4 : 6 : 8 і 2 : 3 : 4 — це те саме відношення, бо всі числа першого вдвічі більші.
Так виходить, бо кожну сторону першого трикутника отримано множенням відповідної сторони другого на те саме число k. Від множення всіх чисел на одне число їхнє відношення не змінюється.
Відношення периметрів
Периметри трикутників на кресленні дорівнюють 4 + 6 + 8 = 18 і 2 + 3 + 4 = 9. Їхнє відношення 18 : 9 = 2, тобто теж дорівнює k.
Відношення периметрів подібних трикутників дорівнює коефіцієнту подібності: $\frac{P_{ABC}}{P_{A_1B_1C_1}}=k$.
Доведення.
- 1)З рівності відношень маємо AB = k · A₁B₁, BC = k · B₁C₁ і AC = k · A₁C₁.
- 2)Тоді периметр трикутника ABC дорівнює k · A₁B₁ + k · B₁C₁ + k · A₁C₁. Винесемо k за дужки:
$P_{ABC}=k\cdot(A_1B_1+B_1C_1+A_1C_1)$.
У дужках стоїть периметр трикутника A₁B₁C₁, тому $P_{ABC}=k\cdot P_{A_1B_1C_1}$. - 3)Поділимо обидві частини на периметр трикутника A₁B₁C₁ і отримаємо $\frac{P_{ABC}}{P_{A_1B_1C_1}}=k$.
Твердження доведено.
Як знайти відповідні елементи за записом
У записі △ABC ∽ △PQR вершини стоять парами за порядком: перша з першою, друга з другою, третя з третьою. Тому запис сам підказує, які кути рівні і які сторони відповідні. Малюнок для цього не потрібен: другий трикутник на ньому може бути повернутим або віддзеркаленим.
Приклад 1. Запиши рівні кути і рівні відношення сторін
Відомо, що △ABC ∽ △PQR. Запиши рівні кути і рівні відношення відповідних сторін.
Трикутник PQR повернуто й віддзеркалено. Відповідні сторони мають однаковий колір, рівні кути позначено однаковою кількістю дужок.
Розв'язання.
- 1)Записуємо пари вершин за порядком: A і P, B і Q, C і R.
- 2)Кути при цих вершинах рівні: ∠A = ∠P, ∠B = ∠Q, ∠C = ∠R.
- 3)Кожну букву сторони першого трикутника замінюємо її парою з другого. Стороні AB відповідає PQ, бо A в парі з P, а B — з Q. Так само BC відповідає QR, а AC відповідає PR. Звідси
$\frac{AB}{PQ}=\frac{BC}{QR}=\frac{AC}{PR}$.
| Вершини | Кути | Сторони |
|---|---|---|
| A і P | ∠A = ∠P | AB і PQ |
| B і Q | ∠B = ∠Q | BC і QR |
| C і R | ∠C = ∠R | AC і PR |
На малюнку знизу лежать сторони AC і QR. Проте відношення $\frac{AC}{QR}$ складати не можна, бо стороні AC відповідає сторона PR.
Якщо відоме одне відношення відповідних сторін, два інші дорівнюють йому. Наприклад, якщо $\frac{AB}{PQ}=3$, то й $\frac{BC}{QR}=3$, і $\frac{AC}{PR}=3$.
Із трьох рівних відношень, беручи їх попарно, складаємо три пропорції:
$\frac{AB}{PQ}=\frac{BC}{QR}$, $\frac{AB}{PQ}=\frac{AC}{PR}$, $\frac{BC}{QR}=\frac{AC}{PR}$.
Як знайти невідому сторону подібного трикутника
- Подивись, на яких місцях у записі подібності стоять букви шуканої сторони. Букви з тих самих місць у назві іншого трикутника позначають відповідну сторону.
- Знайди пару відповідних сторін, довжини яких відомі обидві. Їхнє відношення дорівнює коефіцієнту подібності.
- Склади пропорцію з цих двох пар: у чисельниках запиши сторони одного трикутника, а в знаменниках — відповідні їм сторони другого. Тоді обидва дроби дорівнюють тому самому коефіцієнту.
- Прирівняй добуток крайніх членів пропорції до добутку середніх і знайди шукану сторону діленням.
Розв'язані приклади
Приклад 2. Знайди невідомі кути обох трикутників
Відомо, що △KLM ∽ △DEF, ∠K = 35°, ∠E = 80°. Знайди невідомі кути обох трикутників.
За записом рівні кути позначено однаковою кількістю дужок. Невідомі кути позначено синім.
Розв'язання.
- 1)Пари вершин за записом: K і D, L і E, M і F. Тому ∠D = ∠K = 35°, а ∠L = ∠E = 80°.
- 2)Сума кутів трикутника дорівнює 180°. Отже, ∠M = 180° − 35° − 80° = 65°.
- 3)∠F = ∠M = 65°, бо F і M — відповідні вершини.
Відповідь: ∠L = 80°, ∠M = 65°, ∠D = 35°, ∠F = 65°.
Тут відомі кути належать різним трикутникам. Тому спершу за кутом E знаходимо рівний йому кут L. Тоді в трикутнику KLM відомі два кути, і третій знаходимо через суму 180°.
Приклад 3. Знайди дві сторони другого трикутника
Відомо, що △ABC ∽ △A₁B₁C₁, AB = 8 см, BC = 14 см, AC = 10 см, A₁B₁ = 12 см. Знайди B₁C₁ і A₁C₁.
Сторони трикутника ABC відомі. У трикутнику A₁B₁C₁ відома лише сторона A₁B₁.
Розв'язання.
- 1)Відомі обидві сторони пари AB і A₁B₁. Тому $\frac{AB}{A_1B_1}=\frac{BC}{B_1C_1}$, тобто $\frac{8}{12}=\frac{14}{B_1C_1}$.
8 · B₁C₁ = 12 · 14, 8 · B₁C₁ = 168, B₁C₁ = 21 (см). - 2)Так само $\frac{AB}{A_1B_1}=\frac{AC}{A_1C_1}$, тобто $\frac{8}{12}=\frac{10}{A_1C_1}$.
8 · A₁C₁ = 12 · 10, 8 · A₁C₁ = 120, A₁C₁ = 15 (см).
Відповідь: B₁C₁ = 21 см, A₁C₁ = 15 см.
Коефіцієнт подібності трикутника ABC до трикутника A₁B₁C₁ дорівнює $\frac{8}{12}=\frac{2}{3}$. Він менший від 1, бо перший трикутник менший. Коефіцієнт подібності трикутника A₁B₁C₁ до трикутника ABC — обернене число $\frac{3}{2}$. Отже, кожна сторона другого трикутника в 1,5 раза довша, і справді 14 · 1,5 = 21.
Приклад 4. Знайди сторони за їхнім відношенням і різницею двох сторін
Для трикутника ABC відомо, що AB : BC : AC = 3 : 5 : 6. Трикутник A₁B₁C₁ подібний до нього, і сторона A₁C₁ на 4 см довша за сторону B₁C₁. Знайди сторони трикутника A₁B₁C₁.
Буквою x позначено довжину однієї частини. Сторона A₁B₁ має 3 такі частини, B₁C₁ — 5, A₁C₁ — 6.
Розв'язання.
- 1)Оскільки △ABC ∽ △A₁B₁C₁, то A₁B₁ : B₁C₁ : A₁C₁ = 3 : 5 : 6.
- 2)Позначимо одну частину x см. Тоді A₁B₁ = 3x, B₁C₁ = 5x, A₁C₁ = 6x.
- 3)A₁C₁ на 4 см довша за B₁C₁:
6x − 5x = 4, x = 4. - 4)A₁B₁ = 3 · 4 = 12 (см), B₁C₁ = 5 · 4 = 20 (см), A₁C₁ = 6 · 4 = 24 (см).
Відповідь: 12 см, 20 см, 24 см.
Буквою x позначаємо довжину однієї частини. Якщо відома одна сторона, наприклад A₁C₁ = 18 см, рівняння таке: 6x = 18. Якщо відомий периметр, складаємо всі частини і прирівнюємо до периметра: 3x + 5x + 6x = 14x.
Приклад 5. Знайди сторони двох трикутників за відношенням периметрів
Периметри двох подібних трикутників відносяться як 3 : 5. Сума їхніх найбільших сторін дорівнює 32 см, а сторони одного з трикутників відносяться як 2 : 3 : 4. Знайди сторони кожного трикутника.
Найбільші сторони обох трикутників виділено помаранчевим. Разом вони дорівнюють 32 см.
Розв'язання.
- 1)Відношення периметрів дорівнює коефіцієнту подібності. Тому кожна сторона першого трикутника відноситься до відповідної сторони другого як 3 : 5.
- 2)Найбільша сторона одного трикутника відповідає найбільшій стороні другого, бо всі сторони множаться на те саме число. Позначимо їх 3y і 5y:
3y + 5y = 32, 8y = 32, y = 4.
Отже, найбільші сторони дорівнюють 3 · 4 = 12 (см) і 5 · 4 = 20 (см). - 3)Сторони подібних трикутників відносяться як ті самі числа, тому в обох трикутниках відношення 2 : 3 : 4. Найбільша сторона містить 4 частини. У першому 4x = 12, x = 3, і сторони 6 см, 9 см, 12 см.
- 4)У другому 4z = 20, z = 5, і сторони 10 см, 15 см, 20 см.
Відповідь: 6 см, 9 см, 12 см і 10 см, 15 см, 20 см.
Перевірка: периметри 6 + 9 + 12 = 27 і 10 + 15 + 20 = 45, а 27 : 45 = 3 : 5. Якщо дано суму найменших сторін, міркують так само, тільки в кроці 2 шукають найменші сторони.
Приклад 6. Доведи, що трикутники подібні
Точки A₁, B₁ і C₁ — середини сторін BC, AC і AB трикутника ABC. Доведи, що △ABC ∽ △A₁B₁C₁.
Однакові рисочки позначають рівні половини сторін. Рівні кути позначено однаковою кількістю дужок.
Подібність поки що доводимо лише за означенням. Тому треба показати дві речі: кути відповідно рівні і сторони пропорційні.
Доведення.
- 1)Відрізки A₁B₁, B₁C₁ і A₁C₁ — середні лінії трикутника ABC. Кожна середня лінія паралельна одній стороні трикутника і дорівнює її половині.
- 2)Середня лінія C₁A₁ паралельна AC, а A₁B₁ паралельна AB. Точка B₁ лежить на AC, а C₁ — на AB. Тому в чотирикутнику AC₁A₁B₁ протилежні сторони паралельні: C₁A₁ ∥ AB₁ і A₁B₁ ∥ AC₁. Отже, це паралелограм, і його протилежні кути рівні: ∠B₁A₁C₁ = ∠A.
- 3)Так само з паралелограмів BA₁B₁C₁ і CB₁C₁A₁ маємо ∠A₁B₁C₁ = ∠B і ∠A₁C₁B₁ = ∠C. Кути відповідно рівні.
- 4)Кожна сторона трикутника ABC удвічі довша за паралельну їй середню лінію:
$\frac{AB}{A_1B_1}=\frac{BC}{B_1C_1}=\frac{AC}{A_1C_1}=2$. Сторони пропорційні. - 5)Обидві умови означення виконано, тому △ABC ∽ △A₁B₁C₁ з коефіцієнтом 2.
Твердження доведено.
Під час доведення ми встановили, що вершинам A, B і C відповідають A₁, B₁ і C₁. Тому в записі подібності вони стоять на однакових місцях, хоча на кресленні трикутник A₁B₁C₁ «перевернутий».
Лише рівних кутів чи лише пропорційних сторін для доведення за означенням мало. Коротші способи — ознаки подібності — будуть у § 13.
Як перевірити себе
Порівняй розміри. Якщо коефіцієнт подібності першого трикутника до другого більший за 1, то кожна сторона першого довша за відповідну сторону другого. Якщо знайдена сторона порушує це правило, вона хибна, бо всі сторони змінюються в однакову кількість разів.
Перевір усі три відношення. Поділи кожну сторону першого трикутника на відповідну сторону другого. Усі три частки мають вийти однаковими, бо саме це означає, що сторони пропорційні.
Склади знайдені сторони. Якщо в умові дано периметр, додай три знайдені сторони цього трикутника. Якщо дано суму окремих сторін, додай саме ці сторони. Сума має збігтися з числом з умови.
Де найчастіше помиляються
1. Відповідні сторони взяли з малюнка, а не із запису
Завдання: △ABC ∽ △MNK, AB = 4 см, BC = 6 см, AC = 8 см, MN = 6 см. Знайди NK.
У першому трикутнику знизу лежить AC, у другому — MN. Проте MN відповідає AB.
Неправильно
| $\frac{AC}{MN}=\frac{BC}{NK}$, $\frac{8}{6}=\frac{6}{NK}$ |
| NK = 4,5 (см) |
Правильно
| $\frac{AB}{MN}=\frac{BC}{NK}$, $\frac{4}{6}=\frac{6}{NK}$ |
| NK = 9 (см) |
Як помітити: у записі △ABC ∽ △MNK букви A і B стоять на тих самих місцях, що й M і N. Тому стороні AB відповідає MN, хоч би як трикутники лежали на малюнку.
2. Помножили на коефіцієнт замість поділити
Завдання: △ABC ∽ △A₁B₁C₁, коефіцієнт подібності трикутника ABC до трикутника A₁B₁C₁ дорівнює 3, BC = 12 см. Знайди B₁C₁.
Коефіцієнт 3 означає, що кожна сторона трикутника ABC утричі довша за відповідну сторону трикутника A₁B₁C₁.
Неправильно
| B₁C₁ = 12 · 3 = 36 (см) |
Правильно
| $\frac{BC}{B_1C_1}=3$, $\frac{12}{B_1C_1}=3$ |
| B₁C₁ = 12 : 3 = 4 (см) |
Як помітити: коефіцієнт трикутника ABC до трикутника A₁B₁C₁ — це сторона першого, поділена на сторону другого. Він більший за 1, тому другий трикутник менший, і B₁C₁ має бути коротшою за 12 см.
3. Периметр поділили на кількість сторін, а не на кількість частин
Завдання: сторони трикутника відносяться як 2 : 3 : 4. Периметр подібного йому трикутника дорівнює 45 см. Знайди сторони другого трикутника.
Буквою x позначимо довжину однієї частини в сантиметрах.
Неправильно
| x = 45 : 3 = 15 |
| 30 см, 45 см, 60 см |
Правильно
| 2x + 3x + 4x = 45, 9x = 45, x = 5 |
| 10 см, 15 см, 20 см |
Як помітити: склади знайдені сторони. У неправильному розв'язанні 30 + 45 + 60 = 135, а периметр має бути 45 см. Сторін три, але частин 2 + 3 + 4 = 9, тому периметр ділять на 9.
Спробуй сам
- Відомо, що △KLM ∽ △XYZ. Запиши рівні кути і рівні відношення сторін. Чому дорівнюють $\frac{LM}{YZ}$ і $\frac{KM}{XZ}$, якщо $\frac{KL}{XY}=4$?
- Відомо, що △ABC ∽ △MNK, ∠A = 48°, ∠K = 72°. Знайди невідомі кути обох трикутників.
- Відомо, що △ABC ∽ △A₁B₁C₁, AB = 15 см, BC = 10 см, AC = 20 см, A₁B₁ = 6 см. Знайди B₁C₁, A₁C₁ і коефіцієнт подібності трикутника ABC до трикутника A₁B₁C₁.
- Сторони трикутника відносяться як 4 : 5 : 7. Периметр подібного йому трикутника дорівнює 48 см. Знайди сторони другого трикутника.
- Периметри двох подібних трикутників відносяться як 2 : 5, а сума їхніх найменших сторін дорівнює 21 см. Сторони одного з трикутників відносяться як 3 : 4 : 6. Знайди сторони кожного трикутника.
- Доведи, що два рівносторонні трикутники зі сторонами 6 см і 10 см подібні. Знайди коефіцієнт подібності меншого трикутника до більшого.
Перевірити відповіді
- ∠K = ∠X, ∠L = ∠Y, ∠M = ∠Z і $\frac{KL}{XY}=\frac{LM}{YZ}=\frac{KM}{XZ}$. Обидва відношення дорівнюють 4.
- ∠M = 48°, ∠C = 72°, ∠B = ∠N = 180° − 48° − 72° = 60°.
- B₁C₁ = 4 см, A₁C₁ = 8 см, k = 15 : 6 = 2,5. З пропорції $\frac{15}{6}=\frac{10}{B_1C_1}$ маємо B₁C₁ = 6 · 10 : 15 = 4 (см).
- 12 см, 15 см, 21 см. Повний розв'язок — нижче.
- 6 см, 8 см, 12 см і 15 см, 20 см, 30 см. Повний розв'язок — нижче.
- У рівностороннього трикутника всі кути дорівнюють 60°, тому кути відповідно рівні. Усі три відношення сторін дорівнюють $\frac{6}{10}=\frac{3}{5}$, тому сторони пропорційні. Отже, трикутники подібні, $k=\frac{3}{5}$.
Повний розв'язок завдання 4
- 1)Сторони подібного трикутника відносяться так само, як 4 : 5 : 7. Позначимо їх 4x, 5x і 7x.
- 2)Периметр — сума всіх сторін:
4x + 5x + 7x = 48, 16x = 48, x = 3. - 3)Сторони: 4 · 3 = 12 (см), 5 · 3 = 15 (см), 7 · 3 = 21 (см). Перевірка: 12 + 15 + 21 = 48.
Повний розв'язок завдання 5
- 1)Відношення периметрів дорівнює коефіцієнту подібності, тому відповідні сторони відносяться як 2 : 5. Найменші сторони відповідні, бо всі сторони множаться на те саме число. Позначимо їх 2y і 5y:
2y + 5y = 21, 7y = 21, y = 3. Найменші сторони — 6 см і 15 см. - 2)Сторони обох трикутників відносяться як 3 : 4 : 6. У першому 3x = 6, x = 2, і сторони 6 см, 8 см, 12 см.
- 3)У другому 3z = 15, z = 5, і сторони 15 см, 20 см, 30 см. Перевірка: 26 : 65 = 2 : 5.
Якщо твоя відповідь не збіглася, подивись розділ «Де найчастіше помиляються». Насамперед перевір, чи пари сторін узято із запису подібності, а не з малюнка.
Для батьків
Попросіть дитину за записом △ABC ∽ △PQR назвати пари вершин і пари сторін. Вершини йдуть парами за порядком букв, тому AB відповідає PQ, а AC відповідає PR. Пари за малюнком складати не можна. На малюнку другий трикутник буває повернутим чи віддзеркаленим, тож сторони, що лежать однаково, не обов'язково відповідні.
Коли знайдено невідомі сторони, запитайте, який трикутник більший. Якщо коефіцієнт першого трикутника до другого більший за 1, то всі сторони другого мають бути коротшими.
Якщо в задачі відомі периметр і відношення сторін, попросіть дитину додати числа відношення. Периметр складається з усіх цих рівних частин, тому його ділять на їхню кількість, а не на кількість сторін.
